К основному контенту

Сообщения

В Словаччину з України велосипедом або Як ми тестили безвіз. День #1

День перший (8 липня). Ужгород - Міхаловце - Земплінська Ширава Відстань: 68,2км Підйомів: 310м Спусків : 255м В Ужгороді я втретє, і втретє я з друзями не можу потрапити хоч в якійсь заклад поїсти. Минулого разу ми були вдень і були на авто. Об'їхали декілька закладів з foursqure і ніц не працювало. То нема світла, то нема води. От так і зараз. Під'їхали до одного ресторану - немає повара, треба чекати. Зачекали 30 хвилин, повар так і не з'явився :) Змотались в інший, а інший просто закритий, хоча по розкладу вже годину як мав працювати. Прямо зачакловане місто цей Ужгород. Тому, щоб не витрачати час ми вирішили рухатись в сторону кордону. Ужгородська бруківка, глибокі ями, година часу і ми на кордоні зі Словаччиною.

В Словаччину з України велосипедом або Як ми тестили безвіз. Пошук житла

Пошук житла винесу окремим постом. Основна суть проблеми вже викладена вище. На пошуки житла у мене пішов десь тиждень і, в загальному рахунку, близько 10 годин вільного часу. Довелось підключати словацьких друзів для перекладу тексту для бронювання і періодичні “продзвони” в обрані пансіони. Проблема виявилась більш серйозою, аніж я міг собі представити. І словацьку фразу "šalený východ"(шалений Схід) я відчув на всі 100%. Майже ніхто в тому регіоні не користується електронною поштою. Вона як би є у всіх, але відповідь ніхто не пише. Про букінг.ком там взагалі ніхто не чув:) Частина пансіонів просять бронювати через сайт, але потім починають тобі надзвонювати і щось торохтіти словацькою, при чому при бронюванні я вказував, що комунікація лише імейлом.

В Словаччину з України велосипедом або Як ми тестили безвіз. Початок

Словаччину на авто з велосипедом я відвідав минулого року і одразу влюбився в цю країну, її природу і в ідеальні умови для велосипедистів, як матрасників:) так і шосерів з даунхільщиками. А цього року Україна отримала довгоочікуваний безвіз, тому одразу виникла ідея його затестувати. Разом з цим, маю бажання пропагувати велотуризм та велосипед в цілому, в першу чергу, серед друзів і знайомих, які тільки почали катати, або планують. Друзі зголосились дуже швидко. На момент написання першого посту велощоденника зібралось нас 8 людей. Майже всі новачки, з мінімальним накатом. На цій кількості бажаючих “реєстрацію” в цей похід вирішив закрити. Аби не витрачати багато часу на переїзди на транспорті з велом, вирішили їхати потягом до Ужгорода, перетинати кордон і катати на сході Словаччини, відвідавши найцікавіші місця. За попередніми запланованими треками, необхідно буде проїжджати до 70км на день з набором висоти до 1000м.

Байк-тур Словаччиною. Словацький рай.

В один з днів ми вирішили зробити down day, відпочити від велосипедів і трохи потрекати в славнозвісному національному парку "Словацький Рай". Жили ми в Храбушице, тому їхати до центрального входу в парк було зовсім недалеко. За паркування і прохід заплатили по пару єврів, зараз вже точно і не згадаю, але щось дуже гуманно. Трекінгових маршрутів там вистачає. Ходити можна мінімум тиждень :) Від найпростіших, по якім ідуть цілими родинами, до таких, де вже знадобиться альпіністське спорядження. Що вам сказати? Окрім неймовірної краси природи і великого різновиду різних жучків, павучків, саламандр, маршрути ідеально підготовлені "як для людей" з драбинами, бильцями, маркерами і т.і. Карпати згадуються зі сльозами на очах. На вузлових ділянках маршрутів знаходяться альтанки, де можна перепочити і перекусити. Отже, місце обов'язкове для відвідування. Особливо, якщо ви подорожуєте з дітьми.

Байк-тур Словаччиною. День 5. Zilina - Chata pod Suchym

День 5(7 травня). Zilina - Chata pod Suchym Пробіг - 55.97км Набір/скидання висоти - 1188м Це був п*ятий і останній наш велодень в Словаччині. Ми зупинились у словацьких друзів в Жиліні. І, після фізично складної ночі знайомств з місцевими пабами та танцями на столах, рано вранці разом з цими ж друзями все ж таки вирушили на підкорення місцевих гір. Кінцевою точкою нашого кільцевого маршруту мала стати Chata pod Suchym. Це готель-корчма, що розташований на висоті 1100м над рівнем моря, в горах. Але дістатись туди можна лише або пішки, або велосипедом. Це один з улюблених словаками трекінгово-велосипедний маршрут, але пройти по ньому може фізично підготовлена людина. Та і місцями велосипед доведеться нести на собі :)

Байк-тур Словаччиною. День 4(5 травня). Popradske Pleso & Kezmarok

Пробіг - 33.69км Набір висоти - 595м Скидання висоти - 596м В четвертий катальний день з рекомендацій місцевих словаків ми вирушили на Попрадське Плесо, яке знаходиться на 300 метрів над рівнем моря вище за Штрбське. І, можливо, із-за цього не є таким популярним. Дорога до цього озера починається зі сторони Штрбського озера, але закрита для автомобілей. Тому звідси або пішки, або велом.

Байк-тур Словаччиною. День 3. Strbske Pleso - Tatranska Lomnica - Strba

День 3(4 травня). Пробіг - 45км (приблизно) Набір висоти - 500м (приблизно) Скидання висоти - 1823м Це був фановий день, з мінімальним набором висоти і спуском майже в 2км. Трек містить похибку, оскільки частину ділянки проїхали потягом, я просто забув вимкнути GPS :( В четвертий день перебування в Словаччині ми, нарешті, дістались Високих Татр. Зупинились в тихому і спокійному містечку Штрба в Penzion Veronika. Це місце на складно знайти на букінгу. Раджу. Чудові власники, гарний будинок і фантастичні місцеві блюда. Аби не витрачати час і сили на нескінченні підйоми, вирішили під*їхати в Strbske Pleso, звідти вільним темпом спуститись в Татранську Ломницю і назад піднятись потягом.

Байк-тур Словаччиною. День 2

Пробіг - 37.45км Набір висоти/скидання - 645м Пошук місця для вечері в попередній день затягнувся і ми, як завжди, мали шукати кемпінг для ночівлі вже затемна. З цим теж виникли труднощі, тому вирішили їхати в сторону Високих Татр, попередньо забронювавши спальні місця в приватному готелі. Ночували в селищі Hrabusice. Зранку, нагугливши інформацію про сусідні міста, рушили в ще одну спадщину ЮНЕСКО - місто Levoca. Попри певну кількість туристів, місце для паркування знайшли майже в центрі. Це ще один великий плюс Словаччини. За весь час подорожі, у нас ніколи не виникали проблеми з паркінгом. В будь-якому місті можна знайти безкоштовне місце для авто.

Байк-тур Словаччиною. День 1.

День 1. Національний парк Slovensky kras Пробіг - 53,62км Набір висоти/скидання - 860м Через те, що перехід через кордон у нас був пізній і ми не мали ніяких планів про місце ночівлі, то вирішили зупинитись недалеко від кордону біля озера Zemplínska Šírava біля міста Міхаловце. Власне я не дуже полюбляю ставити намети в повній темряві, але виходу не було :) Цікавий ще момент: у травні в Словаччині ще немає туристичного сезону, але всі кемпінги відкриті і безкоштовні. Тому якщо не боїтесь травневої нічної прохолоди, то такий варіант безпечної і безкоштовної ночівлі саме для вас. Ну і те, що ви бачите зранку, не зрівняється з жодним виглядом навіть з самого недешевого готелю.

Байк-тур Словаччиною. Загальна інформація

Маршрут: Slovensky Kras - Levoca - Spisske Podhradie - Kezmarok - Strba - Strbske Pleso - Popradske Pleso - Tatranska Lomnica - Zilina Загальний пробіг - 213км Загальний набір висоти - 4585м Загальне скидання висоти - 5108м Час подорожі - 1 - 9 травня(5 катальних днів) Орієнтовний бюджет - 250євро (з урахуванням витрат на пальне Київ - Словаччина - Київ) Склад: 2 хлопці, 1 дівчина Складність маршруту: новачки або райдери зі стажем в 1 рік. Оскільки в компанії були присутні люди з невеликим досвідом катання, то зазначені маршрути більше підійдуть для новачків. Але їх сміливо можна брати за основу і розширювати до 100+км. Всі треки кільцеві, пересування між точками старту відбувалось на авто(але авто можна сміливо змінювати на залізну дорогу, яка дуже гарно розвинена в країні і пристосована для перевезення велосипедів), ночували в приватних секторах або наметах. Звіт буду викладати поступово поденно. З радістю відповім на додаткові запитання. До цієї поїзд...

Ландшафтний парк "Олександрія"

Після відвідування села Буки на зворотньому шляху заскочив в парк в Білій Церкві. Якось раніше постійно проїздив повз нього і бажання прогулятись там не було. І, як виявилось, не дарма. Тут існує дуже велика проблема зі сміттям. Особливо неприємно виглядають озера. Що цікаво, за всю прогулянку парком я зустрів лише один смітник. Так, проблема не в смітниках, а в людях, але, я думаю, це хоча б частково вирішило проблему. Загалом, парк непоганий, є де погуляти та покатати на велі. Є гарні види. Але не так вражає, як, наприклад, Софієвка чи парк в Тростянці. Вхід до парку - 10грн

Буки

В Буки краще діставатись через Білу Церкву, а не тим шляхом, яким рекомендує навігатор. Через БЦ трохи далі, але швидше, оскільки дорога через села місцями схожа на поверхню місяця. В Буках знаходиться ландшафтний парк, заснований за рахунок родини Суслових. Вхід в парк абсолютно безкоштовний, хоча є частина території, на яку разом з екскурсією можна потрапити за символічних 10грн. Парк невеликий, не особливо поспішаючи, його можна оглянути за годину. Є місце для пікніку. На території парку працює кафе, але з першого погляду, популярністю не користується. Думаю, що це із-за не дуже добрих відгуків в інтернеті.

Стамбул. Коти. Чай. Транспорт

Стамбул найбільше запам'ятався кількістю котів. Коти довкола - на дахах, у вікнах, в ресторанах, на кладовищах. Оскільки я позитивно ставлюсь до цих мімімішних тварин, то ніякого дискомфорту це не доставляло, а навпаки...

Стамбул. День третій. ГрандБазар. Таксім. Галатський міст. Сулейманіє.

Третій день у нас був останнім, тому вирішили відвідати Гранд Базар та купити різних лукумів, подивитись на турків та себе показати. По Гранд Базару ходили по навігації. Інакше ніяк - там народжують, там ходять в школу, одружуються і помирають. Складається таке враження, що тут можна купити навіть ядерну боєголовку. Центральні вулиці Гранд Базару

Стамбул. День другий. Султанахмет. Айя-Софія. Палац Долмабахче.

Другий день у нас розпочався з ранішнього намазу о 5:20, коли мулли 3000 мечетей Стамбулу почали зазивати до молитви. Повірте, в тому місті немає жодного місця, де можна сховатись від цих звуків. Ані закриті вікна, ані глибоке підземелля вас не врятує. Я людина трохи віруюча, але молитись якось в таку рань не хотілось, хоча на третій день мимоволі вже починаєш підспівувати східним мотивам. Отже, не чекаючи мільйонів туристів та в перерві між намазами ми направились в мечеть Султанахмет. Її також називають Блакитною Мечеттю із-за внутрішньої мозаїки відповідного кольору. Вид на Блакитну мечеть з площі

Стамбул. День перший. Палац Топкапи, Цистерна Базіліка, Босфор

Потрапивши в тему Стамбулу на сайті tripadvisor, я був вражений кількістю нагород, які отримали стамбульські визначні місця. У мене почало сіпатись око при перегляді рейтингів, опусів, планів, карт... Стало зрозуміло, що за три дні з містом детально не ознайомитись і ми вирішили вивчити центральну частину плюс найбільш рейтингові околиці. Заселились в самому центрі, в районі Султанахмет. В 5 хвилинах пішки від одноіменної мечеті. В перший день направились в палац Топкапи - головний палац Османської імперії, також тісно пов'язаний з султаном Сулейманом 1 та Роксоланою. Потрапили на відкриття і не помилились, оскільки через пару годин палац наповнили мільйони осман та інших туристів. Центральний вхід на територію палацу. Топкапи дослівно "гарматні ворота"

Музей народної архітектури, Переяслав-Хмельницький

В 70км від Києва є чудовий музей під відкритим небом. Дехто вважає його найкращим в Україні. І так! Я з ним згоден. Музей в Переяслав-Хмельницькому якісно відрізняється від схожих музеїв в Києві та Львові. Лище тут я відчув, що потрапив в справжнє українське село. Таке, яким воно є зараз і яким було багато років назад. Вхід - 15грн. Людей мінімум. Автентичні ресторанчики, смітники по всій території, безліч місць для пікніку, свіже повітря і відсутність міського галасу.

Відео з Будапешту

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі

Будапешт

Будапешт - яскраве місто, в якому вдень складно сховатись від настирливих туристів, але вночі, коли туристи ідуть спати, Будапешт перетворюється в суцільний тусовочний майданчик з самоорганізованими "паті" під відкритим небом. 1. Парламент вночі