К основному контенту

Стамбул. День перший. Палац Топкапи, Цистерна Базіліка, Босфор


Потрапивши в тему Стамбулу на сайті tripadvisor, я був вражений кількістю нагород, які отримали стамбульські визначні місця. У мене почало сіпатись око при перегляді рейтингів, опусів, планів, карт... Стало зрозуміло, що за три дні з містом детально не ознайомитись і ми вирішили вивчити центральну частину плюс найбільш рейтингові околиці.

Заселились в самому центрі, в районі Султанахмет. В 5 хвилинах пішки від одноіменної мечеті.

В перший день направились в палац Топкапи - головний палац Османської імперії, також тісно пов'язаний з султаном Сулейманом 1 та Роксоланою. Потрапили на відкриття і не помилились, оскільки через пару годин палац наповнили мільйони осман та інших туристів.

Центральний вхід на територію палацу. Топкапи дослівно "гарматні ворота"
Один з будинків на території

Всередині

Вид з балкону палаца
Територія палацу значно менше за територію володінь нашого екс-султана, але вироби знайдені там набагато вишуканіші за ті, які довелось бачити в Межигір'ї. Я не любитель усіляких коштовних бряскалець та зброї з інхрустованим камінням, але те, що побачив в палаці, можна сміло назвати витворами мистецтва. На жаль, всередині фотографувати не можна. Та і краще самому побачити все на власні очі.

Парк біля палацу
Сувенірна крамниця палацу
В центрі Стамбула під землею знаходиться одне з найбільших підземних водосховищ колишнього Константинополя - цистерна Базиліка. Будівництво водосховища почалось в далекому 306 році. Загалом на території теперішнього Стамбулу знаходиться близько 40 схожих водосховищ

цистерна Базиліка
Свіжий гранатовий сік біля входу в цистерну
Другу половину дня вирішили провести на Босфорі - тридцятикіломентровій протоці, що об'єднує два континенти. Зі сторони Босфору на Стамбул відкривається зовсім інший вид. Історію про пошук необхідного парому я опущу. Це виявилось не так просто зробити, як часом описують в різних гайдах :) Але, нарешті, ми таки завантажили свої тушки в приватний плав засіб і вирушили в трьохчасовий круїз по протоці.
Мечеть біля палацу Долмабахче
Палац Долмабахче. Вид з протоки
Галатасарайський університет
Одна з трьох тисяч мечетей



Хто не зміг припаркуватись на набережній для риблки - купує катер
Круїзні лайнери. Не знаю, який там був "Титанік", але розміри цих вражають
Але ознак життя на лайнері не виявлено
Капітан нашого судна та антиросійський турист з Азербайджану намагаються розібратись в навігації

Кладовище старих кораблів
Підводний човен. Музейний експонат
Нова мечеть
На будь-якому плав.засобі можна посмакувати турецький бублик з чаєм. Нічого особливого, але такий собі місцевий колорит


Ну і на кінець фантастичні види Стамбулу під час заходу сонця. Нам пощастило

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Байк-тур Словаччиною. День 5. Zilina - Chata pod Suchym

День 5(7 травня). Zilina - Chata pod Suchym Пробіг - 55.97км Набір/скидання висоти - 1188м Це був п*ятий і останній наш велодень в Словаччині. Ми зупинились у словацьких друзів в Жиліні. І, після фізично складної ночі знайомств з місцевими пабами та танцями на столах, рано вранці разом з цими ж друзями все ж таки вирушили на підкорення місцевих гір. Кінцевою точкою нашого кільцевого маршруту мала стати Chata pod Suchym. Це готель-корчма, що розташований на висоті 1100м над рівнем моря, в горах. Але дістатись туди можна лише або пішки, або велосипедом. Це один з улюблених словаками трекінгово-велосипедний маршрут, але пройти по ньому може фізично підготовлена людина. Та і місцями велосипед доведеться нести на собі :)

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі

В Словаччину з України велосипедом або Як ми тестили безвіз. Пошук житла

Пошук житла винесу окремим постом. Основна суть проблеми вже викладена вище. На пошуки житла у мене пішов десь тиждень і, в загальному рахунку, близько 10 годин вільного часу. Довелось підключати словацьких друзів для перекладу тексту для бронювання і періодичні “продзвони” в обрані пансіони. Проблема виявилась більш серйозою, аніж я міг собі представити. І словацьку фразу "šalený východ"(шалений Схід) я відчув на всі 100%. Майже ніхто в тому регіоні не користується електронною поштою. Вона як би є у всіх, але відповідь ніхто не пише. Про букінг.ком там взагалі ніхто не чув:) Частина пансіонів просять бронювати через сайт, але потім починають тобі надзвонювати і щось торохтіти словацькою, при чому при бронюванні я вказував, що комунікація лише імейлом.