Тому, хто хоча б раз побував в фантастичній Грузії, вже ніколи її не забути. Грузія - країна, яка назавше лишається в твоєму серці. Грузія стає часточкою твоєї душі. Грузію складно описати, Грузію складно показати на фото та відео, Грузію можна лише відчути. Безкрайні простори Кавказу та до неймовірності добрий і гостинний грузинський народ, хінкалі та грузинське вино будуть ще довго снитись вже тут, в Україні.
Цього разу ми, нарешті, потрапили в Грузію взимку. І, за іронією долі, потрапили навіть двічі. Кавказ зимою виглядає зовсім інакше і теж неповторно. Із-за "відсутності" снігу (за словами Інтернет-бійців), цього року курорт Гудаурі був наполовину порожній. І хоч його (снігу) дійсно було менше, аніж в минулі роки, свій паудер ми знайшли.
Катка в Гудаурі неймовірна. Мінімум трас, максимум фрірайда. Після снігопадів взагалі казка. Нам пощастило. За дві поїздки ми потрапили на 5-6 гарненьких снігопадів. При середній завантаженості курорту, схили довкола підйомників розкатують за пару годин, потім за свіжим снігом вже треба ходити пішки
Грузини. Це неймовірний народ. Лише грузини, не знаючи ані слова російською чи українською, зустрічають тебе вигуком "Слава Україні!". Лише грузини, бачучи людей, що йдуть вздовж дороги, зупиняться і запропонують підвезти, навіть якщо їм в іншу сторону. Лише грузини, щойно познайомившись, можуть пригостити тебе 4л домашнього вина власного виробництва. Лише грузини на підйомнику, дізнавшись що ти з України, починають відпоювати тебе чачою та Джек Денієлсом. Лише грузини в метро, що їдуть сидячи, беруть твою торбинку собі на руки, незважаючи чоловік ти чи жінка. Лише грузини-таксисти можуть влаштувати тобі паругодинну безкоштовну екскурсію, виступаючи у ролі екскурсовода-історика. Про грузинів-поліцейських можна прочитати тут - http://theshadesoftime.blogspot.com/2014/03/blog-post.html. Цей список можна продовжувати до нескінченності.
Їжа. Про їжу потрібно писати окремий пост :) Це смачно, це дуже смачно. Нема нічого кращого, аніж після чудової каталки разом з друзями погризти королевський хачапурі з хінкалі, запиваючи домашнім червоним вином. До речі, щодо вина. Бутильоване, а також домашнє вино, яке продають туристам, місцеві грузини не признають, аргументуючи це "порошковим" виробництвом. Самі вживають лише або власного виробництва, або купуючи вже в перевірених людей. При чому цих людей не особливо хочуть "здавати".
Друзі. Якщо ви хочете опинитись в колі однодумців та обзавестись купою нових друзів, то вам точно в Грузію. Якось так складається, що концентрація схожих за характером та стилем життя людей в Гудаурі найбільша. Нема тотального п'янства, на схилах всі керуються негласними правилами каталки, все фаново та кльово.
В перервах між катанням можна поїхати в Степанцмінду або Тбілісі. Поселення Степанцмінда або Казбегі знаходиться у підніжжя гори Казбек. І, якщо вам пощастить і хмари розійдуться, ви зможете побачити всю його велич. Також в Казбегі знаходиться дуже відомий храм, який часто можна побачити на світлинах та рекламних матеріалах про Грузію. Гергетіс Цминда Самеба (Троїцький храм в Гергеті), розташований на висоті 2170м.
В Тбілісі є сенс їхати на цілий день, а то і на два. У випадку дводенної екскурсії, обов'язково варто відвідати сірчані лазні, які знаходяться в Старому Тбілісі. Місто дуже цікаве і є на що подивитись. Таку вилазку бажано робити з місцевими грузинами, оскільки вони знають найкращі місця як туристичні, так і де смачніше готують.
Така от вона незабутня Грузія.
До наступного сезону...
Ну і трохи відео:
Комментарии
Отправить комментарий