Байк-тур Словаччиною. День 2

Пробіг - 37.45км

Набір висоти/скидання - 645м

Пошук місця для вечері в попередній день затягнувся і ми, як завжди, мали шукати кемпінг для ночівлі вже затемна. З цим теж виникли труднощі, тому вирішили їхати в сторону Високих Татр, попередньо забронювавши спальні місця в приватному готелі. Ночували в селищі Hrabusice.

Зранку, нагугливши інформацію про сусідні міста, рушили в ще одну спадщину ЮНЕСКО - місто Levoca. Попри певну кількість туристів, місце для паркування знайшли майже в центрі. Це ще один великий плюс Словаччини. За весь час подорожі, у нас ніколи не виникали проблеми з паркінгом. В будь-якому місті можна знайти безкоштовне місце для авто.

Місто Левоча компактне та чисте. Чогось особливого я не побачив. Коли часто подорожуєш, то всі міста вже стають схожі одне на одне :) Нарізавши пару кіл по центру міста, одразу поїхали в сторону фортеці. Шлях в Spissky hrad обрали по грунтам вздовж шосе, що дозволило місцями катнути легкий дх :) Словацькі пейзажі примушували постійно зупинятись та робити фотознімки.

Ненароком втрапили в циганське гетто. З поглядів місцевих джипсіс, ми зрозуміли, що гості у них бувають рідко. Але представники циганської національності в Словаччині суттєво відрізняються від наших в більш культурну сторону, тому пропозицій піти далі пішки чи “адайпогадаю” не було :)

Дорогою заїхали в музей меду в селі Klcov. Хазяйка дуже здивувалась, що ми частково знаємо звідки береться мед і як “працює” вулик. Судячи з усього, не кожен пересічний словак володіє такою інформацією.

Spisske Podhradie виглядало цікавіше, аніж попередні міста. Можливо із-за того, що поруч з містом височіла сама фортеця, яку дуже добре видно з центру. В фортецю вирішили не входити, оскільки вхід платний, тому поселфачились поруч і поїхали шукати де пообідати. В Словаччині в нетуристичний сезон з цим справжня лажа. Окрім пабів з місцевим пивом, знайти щось дуже складно. Тому і зараз довелось купити перекус в потравинах(цікава назва магазину словацькою :))