К основному контенту

Байк-тур Словаччиною. День 1.

День 1. Національний парк Slovensky kras
Пробіг - 53,62км
Набір висоти/скидання - 860м
Через те, що перехід через кордон у нас був пізній і ми не мали ніяких планів про місце ночівлі, то вирішили зупинитись недалеко від кордону біля озера Zemplínska Šírava біля міста Міхаловце. Власне я не дуже полюбляю ставити намети в повній темряві, але виходу не було :) Цікавий ще момент: у травні в Словаччині ще немає туристичного сезону, але всі кемпінги відкриті і безкоштовні. Тому якщо не боїтесь травневої нічної прохолоди, то такий варіант безпечної і безкоштовної ночівлі саме для вас. Ну і те, що ви бачите зранку, не зрівняється з жодним виглядом навіть з самого недешевого готелю.





Зустрівши фантастичний світанок під спів пташок, гарно поснідавши з львівською кавою, ми вирушили в сторону національного парку. Автівку вирішили лишити в невеличкому селі Jovice під пильним наглядом місцевих пекарів :) і звідти почати накручувати наші перші кілометри Словаччиною.


Через декілька кілометрів ми опинились на міжміській дорозі. Про якість асфальту, я впевнений, ви і самі знаєте, але що дуже здивувало - це те, як поводяться водії на дорозі. На обгін велосипедиста вони ідуть лише за умови відсутності зустрічного транспорту, тримаючи інтервал в 1,5-2 метри. При чому ніхто не нервує і не притискає тебе до узбіччя. Як виявилось пізніше при спілкуванні зі словаками, 100% населення з дитинства ходять в трекінг та катаються на велах, тому і таке поводження на дорозі. Кожен з водіїв - велосипедист і розуміє, що завтра з велосипедом буде він. Через пару годин вже абсолютно спокійно і безпечно почуваєш себе на дорозі навіть з щільним трафіком


За населеним пунктом Славец, ми з*їхали з дороги і попрямували вже в сторону самого національного парку. По дорозі вирішили відвідати печеру Гомбасецька, яка внесена в спадщину ЮНЕСКО. Взагалі, в Словаччині нараховується близько 4000 печер, 44 з яких вважають національною спадщиною. Але на нашу думку, всі вони схожі між собою, то вирішили оглянути лише цю :)


Ну а потім почався підйом. Для київських райдерів з відсутністю частого досвіду наборів висоти це був цікавий експірієнс :) Але згодом перед нами відкрились неймовірні пейзажі, дуже схожі на ландшафти Тоскани. Майже недоторкана природа, пташки, саламандри. Розумієш, що недарма колись сів за велосипед, який зараз так чудово розширяє кордони і дарує можливість бачити таку красу.









З парку повертались таким же довгим спуском через прохолодний ліс, що доставило більше задоволення, аніж підйом в парк :) Далі був ще один перевал і ми повернулись до автівки. Смачна словацька вечеря та переїзд в сторону Високих Татр.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Байк-тур Словаччиною. День 5. Zilina - Chata pod Suchym

День 5(7 травня). Zilina - Chata pod Suchym Пробіг - 55.97км Набір/скидання висоти - 1188м Це був п*ятий і останній наш велодень в Словаччині. Ми зупинились у словацьких друзів в Жиліні. І, після фізично складної ночі знайомств з місцевими пабами та танцями на столах, рано вранці разом з цими ж друзями все ж таки вирушили на підкорення місцевих гір. Кінцевою точкою нашого кільцевого маршруту мала стати Chata pod Suchym. Це готель-корчма, що розташований на висоті 1100м над рівнем моря, в горах. Але дістатись туди можна лише або пішки, або велосипедом. Це один з улюблених словаками трекінгово-велосипедний маршрут, але пройти по ньому може фізично підготовлена людина. Та і місцями велосипед доведеться нести на собі :)

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі

В Словаччину з України велосипедом або Як ми тестили безвіз. Пошук житла

Пошук житла винесу окремим постом. Основна суть проблеми вже викладена вище. На пошуки житла у мене пішов десь тиждень і, в загальному рахунку, близько 10 годин вільного часу. Довелось підключати словацьких друзів для перекладу тексту для бронювання і періодичні “продзвони” в обрані пансіони. Проблема виявилась більш серйозою, аніж я міг собі представити. І словацьку фразу "šalený východ"(шалений Схід) я відчув на всі 100%. Майже ніхто в тому регіоні не користується електронною поштою. Вона як би є у всіх, але відповідь ніхто не пише. Про букінг.ком там взагалі ніхто не чув:) Частина пансіонів просять бронювати через сайт, але потім починають тобі надзвонювати і щось торохтіти словацькою, при чому при бронюванні я вказував, що комунікація лише імейлом.