К основному контенту

Байк-тур Словаччиною. День 3. Strbske Pleso - Tatranska Lomnica - Strba

День 3(4 травня).

Пробіг - 45км (приблизно)
Набір висоти - 500м (приблизно)
Скидання висоти - 1823м

Це був фановий день, з мінімальним набором висоти і спуском майже в 2км. Трек містить похибку, оскільки частину ділянки проїхали потягом, я просто забув вимкнути GPS :(

В четвертий день перебування в Словаччині ми, нарешті, дістались Високих Татр. Зупинились в тихому і спокійному містечку Штрба в Penzion Veronika. Це місце на складно знайти на букінгу. Раджу. Чудові власники, гарний будинок і фантастичні місцеві блюда.

Аби не витрачати час і сили на нескінченні підйоми, вирішили під*їхати в Strbske Pleso, звідти вільним темпом спуститись в Татранську Ломницю і назад піднятись потягом.








Strbske Pleso - напевно, найулюбленіший гірський курорт для пострадянський людей, які люблять відпочивати з шиком. Тут же знаходиться і озеро з однойменною назвою. Фотографії з цим озером часто асоціюють зі Словаччиною. Але ми приїхали сюди за горами :)

Спуск в Татранську Ломніцу був насправді фановим. Постійний пологий спуск, який лиш декілька разів переходив у невеликі підйоми. Вздовж частини маршруту є велодоріжка, але ми їхали по дорозі, оскільки автівки за весь час подорожі зустрілись лише пару разів. Маршрут дуже мальовничий і пролягає через маленькі татранські села, які більше схожі на австрійські.






З Ломніци повертались потягом. Квиток разом з велосипедом обійшовся в 2,5євро. В кожному потязі для байків є спеціальні місця та і пасажири до двоколісних друзів ставляться з розумінням.  



В Плесі ще трохи покружляли біля озера, пограли в сніжки(сніг ще лишився з зими і не поспішав особливо танути) і двоє з нас рушили в сторону Штрби. Третьому учаснику довелось їхати на авто :)

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Стамбул. День другий. Султанахмет. Айя-Софія. Палац Долмабахче.

Другий день у нас розпочався з ранішнього намазу о 5:20, коли мулли 3000 мечетей Стамбулу почали зазивати до молитви. Повірте, в тому місті немає жодного місця, де можна сховатись від цих звуків. Ані закриті вікна, ані глибоке підземелля вас не врятує. Я людина трохи віруюча, але молитись якось в таку рань не хотілось, хоча на третій день мимоволі вже починаєш підспівувати східним мотивам. Отже, не чекаючи мільйонів туристів та в перерві між намазами ми направились в мечеть Султанахмет. Її також називають Блакитною Мечеттю із-за внутрішньої мозаїки відповідного кольору. Вид на Блакитну мечеть з площі

Літнє про сніжну Грузію

Тому, хто хоча б раз побував в фантастичній Грузії, вже ніколи її не забути. Грузія - країна, яка назавше лишається в твоєму серці. Грузія стає часточкою твоєї душі. Грузію складно описати, Грузію складно показати на фото та відео, Грузію можна лише відчути. Безкрайні простори Кавказу та до неймовірності добрий і гостинний грузинський народ, хінкалі та грузинське вино будуть ще довго снитись вже тут, в Україні. Цього разу ми, нарешті, потрапили в Грузію взимку. І, за іронією долі, потрапили навіть двічі. Кавказ зимою виглядає зовсім інакше і теж неповторно. Із-за "відсутності" снігу (за словами Інтернет-бійців), цього року курорт Гудаурі був наполовину порожній. І хоч його (снігу) дійсно було менше, аніж в минулі роки, свій паудер ми знайшли.

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі