К основному контенту

Байк-тур Словаччиною. Словацький рай.

В один з днів ми вирішили зробити down day, відпочити від велосипедів і трохи потрекати в славнозвісному національному парку "Словацький Рай". Жили ми в Храбушице, тому їхати до центрального входу в парк було зовсім недалеко. За паркування і прохід заплатили по пару єврів, зараз вже точно і не згадаю, але щось дуже гуманно. Трекінгових маршрутів там вистачає. Ходити можна мінімум тиждень :) Від найпростіших, по якім ідуть цілими родинами, до таких, де вже знадобиться альпіністське спорядження.

Що вам сказати? Окрім неймовірної краси природи і великого різновиду різних жучків, павучків, саламандр, маршрути ідеально підготовлені "як для людей" з драбинами, бильцями, маркерами і т.і. Карпати згадуються зі сльозами на очах. На вузлових ділянках маршрутів знаходяться альтанки, де можна перепочити і перекусити. Отже, місце обов'язкове для відвідування. Особливо, якщо ви подорожуєте з дітьми.















Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Стамбул. День другий. Султанахмет. Айя-Софія. Палац Долмабахче.

Другий день у нас розпочався з ранішнього намазу о 5:20, коли мулли 3000 мечетей Стамбулу почали зазивати до молитви. Повірте, в тому місті немає жодного місця, де можна сховатись від цих звуків. Ані закриті вікна, ані глибоке підземелля вас не врятує. Я людина трохи віруюча, але молитись якось в таку рань не хотілось, хоча на третій день мимоволі вже починаєш підспівувати східним мотивам. Отже, не чекаючи мільйонів туристів та в перерві між намазами ми направились в мечеть Султанахмет. Її також називають Блакитною Мечеттю із-за внутрішньої мозаїки відповідного кольору. Вид на Блакитну мечеть з площі

Літнє про сніжну Грузію

Тому, хто хоча б раз побував в фантастичній Грузії, вже ніколи її не забути. Грузія - країна, яка назавше лишається в твоєму серці. Грузія стає часточкою твоєї душі. Грузію складно описати, Грузію складно показати на фото та відео, Грузію можна лише відчути. Безкрайні простори Кавказу та до неймовірності добрий і гостинний грузинський народ, хінкалі та грузинське вино будуть ще довго снитись вже тут, в Україні. Цього разу ми, нарешті, потрапили в Грузію взимку. І, за іронією долі, потрапили навіть двічі. Кавказ зимою виглядає зовсім інакше і теж неповторно. Із-за "відсутності" снігу (за словами Інтернет-бійців), цього року курорт Гудаурі був наполовину порожній. І хоч його (снігу) дійсно було менше, аніж в минулі роки, свій паудер ми знайшли.

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі