К основному контенту

В Словаччину з України велосипедом або Як ми тестили безвіз. Пошук житла

Пошук житла винесу окремим постом. Основна суть проблеми вже викладена вище. На пошуки житла у мене пішов десь тиждень і, в загальному рахунку, близько 10 годин вільного часу. Довелось підключати словацьких друзів для перекладу тексту для бронювання і періодичні “продзвони” в обрані пансіони.

Проблема виявилась більш серйозою, аніж я міг собі представити. І словацьку фразу "šalený východ"(шалений Схід) я відчув на всі 100%. Майже ніхто в тому регіоні не користується електронною поштою. Вона як би є у всіх, але відповідь ніхто не пише. Про букінг.ком там взагалі ніхто не чув:) Частина пансіонів просять бронювати через сайт, але потім починають тобі надзвонювати і щось торохтіти словацькою, при чому при бронюванні я вказував, що комунікація лише імейлом.

В Сніні забронюватись вийшло дуже просто. Готель, здається, взагалі один в місті. Відповіли через декілька днів, депозит не брали - http://www.adria-snina.sk/sk/Penzion.alej. Вартість 35євро за ніч з двох.

В Земплінській Шираві основний ресурс для пошуку житла цей - http://www.megaubytovanie.sk. Тут я в принципі після довгих страждань знайшов необхідне місце під дахом. Власник чи не єдиний, хто говорить англійською з тих, кому писав листи. Дуже швидко і чемно відповідає. http://www.megaubytovanie.sk/chata-zele ... ska-sirava. Вартість 12 євро з людини, необхідно оплатити депозит в розмірі 50% від загальної вартості.

Тому одразу рекомендую тим, хто захоче покатати в цьому регіоні - обирати 30-40 пансіонів/гестхаусів і всім слати однаковий текст з питанням про можливість бронювання. Хтось вам точно відповість.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Стамбул. День другий. Султанахмет. Айя-Софія. Палац Долмабахче.

Другий день у нас розпочався з ранішнього намазу о 5:20, коли мулли 3000 мечетей Стамбулу почали зазивати до молитви. Повірте, в тому місті немає жодного місця, де можна сховатись від цих звуків. Ані закриті вікна, ані глибоке підземелля вас не врятує. Я людина трохи віруюча, але молитись якось в таку рань не хотілось, хоча на третій день мимоволі вже починаєш підспівувати східним мотивам. Отже, не чекаючи мільйонів туристів та в перерві між намазами ми направились в мечеть Султанахмет. Її також називають Блакитною Мечеттю із-за внутрішньої мозаїки відповідного кольору. Вид на Блакитну мечеть з площі

Літнє про сніжну Грузію

Тому, хто хоча б раз побував в фантастичній Грузії, вже ніколи її не забути. Грузія - країна, яка назавше лишається в твоєму серці. Грузія стає часточкою твоєї душі. Грузію складно описати, Грузію складно показати на фото та відео, Грузію можна лише відчути. Безкрайні простори Кавказу та до неймовірності добрий і гостинний грузинський народ, хінкалі та грузинське вино будуть ще довго снитись вже тут, в Україні. Цього разу ми, нарешті, потрапили в Грузію взимку. І, за іронією долі, потрапили навіть двічі. Кавказ зимою виглядає зовсім інакше і теж неповторно. Із-за "відсутності" снігу (за словами Інтернет-бійців), цього року курорт Гудаурі був наполовину порожній. І хоч його (снігу) дійсно було менше, аніж в минулі роки, свій паудер ми знайшли.

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі