Байк-тур Словаччиною. День 5. Zilina - Chata pod Suchym

День 5(7 травня). Zilina - Chata pod Suchym

Пробіг - 55.97км

Набір/скидання висоти - 1188м

Це був п*ятий і останній наш велодень в Словаччині. Ми зупинились у словацьких друзів в Жиліні. І, після фізично складної ночі знайомств з місцевими пабами та танцями на столах, рано вранці разом з цими ж друзями все ж таки вирушили на підкорення місцевих гір.

Кінцевою точкою нашого кільцевого маршруту мала стати Chata pod Suchym. Це готель-корчма, що розташований на висоті 1100м над рівнем моря, в горах. Але дістатись туди можна лише або пішки, або велосипедом. Це один з улюблених словаками трекінгово-велосипедний маршрут, але пройти по ньому може фізично підготовлена людина. Та і місцями велосипед доведеться нести на собі :)

Відклавши всі навігатори і переживання про те, чи не збились з маршруту, ми впали на хвіст нашому місцевому велогіду. Жиліна, як, в принципі, і інші словацькі міста дивувала велоінфраструктурою. Проїхавши через все місто, ми жодного разу не потрапили на проїжджу частину. Велодоріжки просто всюди.

За містом виїхали до місцевого водосховища, довколо якого прокладена багатокілометрова велосмуга. В цей день був вихідний і сотні словаків на роликових ковзанах та велосипедах цілими родинами катались вздовж цієї штучної водойми. Ніякого транспорту. Просто мрія.

Перед штурмом вершини, зробили невеликий піт-стоп в селищі Nezbudska Lucka. Звідси відкривається чудовий вид на фортецю Hrad Strecno. Далі почався підйом. Майже одразу було відгалудження на ще одну фортецю, але вже з нашої сторони. Фортецю я відмітив на мапі. З неї відкривається дуже чудовий вид на підкову річки.

Підйом був не найкращим по яким доводилось підніматись. Вся дорога в величезному камінні та і кут нахилу такий, що не поїдеш навіть на мінімальних передачах. Тому більшість часу довелося іти з велосипедом. Через декілька годин ми дістались до відомої корчми. Місце реально дуже гарне з неймовірно смачною кухнею і адекватними цінами. Ціни, до речі, здивували. Заклад знаходиться в горах і до нього важко дістатись, відповідно важко доставити продукти. Але ціни майже не відрізняються від закладів в місті.

Дорога назад була вже набагато веселішою. Поїхали трохи пологішим шляхом з меншою кількістю великого каміння. Тому то було довго і фаново. До водосховища повернулись на захід сонця.

Що хочеться сказати в кінці. Подорожуйте. Подорожуйте Україною, подорожуйте світом. Словаччина мене захопила з першого дня. Це неймовірна країна з неймовірними людьми. Країна з відносно адекватними цінами на перебування. Країна, в яку не складно отримати візу, за умови відсутності такої. Країна, в яку легко дістатись автівкою чи іншим транспортом. Країна, в якій можна поєднати активний відпочинок з релаксом, гори з трекінгом та велосипедом.

Сподіваюсь, що цей короткий звіт з світлинами став до вподоби і когось спонукає до поїздки в Словаччину. Всім дякую. Peace and love! :)