One Good Trip

Пошук житла винесу окремим постом. Основна суть проблеми вже викладена вище. На пошуки житла у мене пішов десь тиждень і, в загальному рахунку, близько 10 годин вільного часу. Довелось підключати словацьких друзів для перекладу тексту для бронювання і періодичні “продзвони” в обрані пансіони. Проблема виявилась більш серйозою, аніж я міг собі представити. І словацьку фразу "šalený východ"(шалений Схід) я відчув на всі 100%. Майже ніхто в тому регіоні не користується електронною поштою. Вона як би є у всіх, але відповідь ніхто не пише. Про букінг.ком там взагалі ніхто не чув:) Частина пансіонів просять бронювати через сайт, але потім починають тобі надзвонювати і щось торохтіти словацькою, при чому при бронюванні я вказував, що комунікація лише імейлом.

Словаччину на авто з велосипедом я відвідав минулого року і одразу влюбився в цю країну, її природу і в ідеальні умови для велосипедистів, як матрасників:) так і шосерів з даунхільщиками. А цього року Україна отримала довгоочікуваний безвіз, тому одразу виникла ідея його затестувати. Разом з цим, маю бажання пропагувати велотуризм та велосипед в цілому, в першу чергу, серед друзів і знайомих, які тільки почали катати, або планують. Друзі зголосились дуже швидко. На момент написання першого посту велощоденника зібралось нас 8 людей. Майже всі новачки, з мінімальним накатом. На цій кількості бажаючих “реєстрацію” в цей похід вирішив закрити. Аби не витрачати багато часу на переїзди на транспорті з велом, вирішили їхати потягом до Ужгорода, перетинати кордон і катати на сході Словаччини, відвідавши найцікавіші місця. За попередніми запланованими треками, необхідно буде проїжджати до 70км на день з набором висоти до 1000м.

В один з днів ми вирішили зробити down day, відпочити від велосипедів і трохи потрекати в славнозвісному національному парку "Словацький Рай". Жили ми в Храбушице, тому їхати до центрального входу в парк було зовсім недалеко. За паркування і прохід заплатили по пару єврів, зараз вже точно і не згадаю, але щось дуже гуманно. Трекінгових маршрутів там вистачає. Ходити можна мінімум тиждень :) Від найпростіших, по якім ідуть цілими родинами, до таких, де вже знадобиться альпіністське спорядження. Що вам сказати? Окрім неймовірної краси природи і великого різновиду різних жучків, павучків, саламандр, маршрути ідеально підготовлені "як для людей" з драбинами, бильцями, маркерами і т.і. Карпати згадуються зі сльозами на очах. На вузлових ділянках маршрутів знаходяться альтанки, де можна перепочити і перекусити. Отже, місце обов'язкове для відвідування. Особливо, якщо ви подорожуєте з дітьми.

День 5(7 травня). Zilina - Chata pod Suchym Пробіг - 55.97км Набір/скидання висоти - 1188м Це був п*ятий і останній наш велодень в Словаччині. Ми зупинились у словацьких друзів в Жиліні. І, після фізично складної ночі знайомств з місцевими пабами та танцями на столах, рано вранці разом з цими ж друзями все ж таки вирушили на підкорення місцевих гір. Кінцевою точкою нашого кільцевого маршруту мала стати Chata pod Suchym. Це готель-корчма, що розташований на висоті 1100м над рівнем моря, в горах. Але дістатись туди можна лише або пішки, або велосипедом. Це один з улюблених словаками трекінгово-велосипедний маршрут, але пройти по ньому може фізично підготовлена людина. Та і місцями велосипед доведеться нести на собі :)

Пробіг - 33.69км Набір висоти - 595м Скидання висоти - 596м В четвертий катальний день з рекомендацій місцевих словаків ми вирушили на Попрадське Плесо, яке знаходиться на 300 метрів над рівнем моря вище за Штрбське. І, можливо, із-за цього не є таким популярним. Дорога до цього озера починається зі сторони Штрбського озера, але закрита для автомобілей. Тому звідси або пішки, або велом.

День 3(4 травня). Пробіг - 45км (приблизно) Набір висоти - 500м (приблизно) Скидання висоти - 1823м Це був фановий день, з мінімальним набором висоти і спуском майже в 2км. Трек містить похибку, оскільки частину ділянки проїхали потягом, я просто забув вимкнути GPS :( В четвертий день перебування в Словаччині ми, нарешті, дістались Високих Татр. Зупинились в тихому і спокійному містечку Штрба в Penzion Veronika. Це місце на складно знайти на букінгу. Раджу. Чудові власники, гарний будинок і фантастичні місцеві блюда. Аби не витрачати час і сили на нескінченні підйоми, вирішили під*їхати в Strbske Pleso, звідти вільним темпом спуститись в Татранську Ломницю і назад піднятись потягом.