К основному контенту

Сообщения

Байк-тур Словаччиною. День 2

Пробіг - 37.45км Набір висоти/скидання - 645м Пошук місця для вечері в попередній день затягнувся і ми, як завжди, мали шукати кемпінг для ночівлі вже затемна. З цим теж виникли труднощі, тому вирішили їхати в сторону Високих Татр, попередньо забронювавши спальні місця в приватному готелі. Ночували в селищі Hrabusice. Зранку, нагугливши інформацію про сусідні міста, рушили в ще одну спадщину ЮНЕСКО - місто Levoca. Попри певну кількість туристів, місце для паркування знайшли майже в центрі. Це ще один великий плюс Словаччини. За весь час подорожі, у нас ніколи не виникали проблеми з паркінгом. В будь-якому місті можна знайти безкоштовне місце для авто.

Байк-тур Словаччиною. День 1.

День 1. Національний парк Slovensky kras Пробіг - 53,62км Набір висоти/скидання - 860м Через те, що перехід через кордон у нас був пізній і ми не мали ніяких планів про місце ночівлі, то вирішили зупинитись недалеко від кордону біля озера Zemplínska Šírava біля міста Міхаловце. Власне я не дуже полюбляю ставити намети в повній темряві, але виходу не було :) Цікавий ще момент: у травні в Словаччині ще немає туристичного сезону, але всі кемпінги відкриті і безкоштовні. Тому якщо не боїтесь травневої нічної прохолоди, то такий варіант безпечної і безкоштовної ночівлі саме для вас. Ну і те, що ви бачите зранку, не зрівняється з жодним виглядом навіть з самого недешевого готелю.

Байк-тур Словаччиною. Загальна інформація

Маршрут: Slovensky Kras - Levoca - Spisske Podhradie - Kezmarok - Strba - Strbske Pleso - Popradske Pleso - Tatranska Lomnica - Zilina Загальний пробіг - 213км Загальний набір висоти - 4585м Загальне скидання висоти - 5108м Час подорожі - 1 - 9 травня(5 катальних днів) Орієнтовний бюджет - 250євро (з урахуванням витрат на пальне Київ - Словаччина - Київ) Склад: 2 хлопці, 1 дівчина Складність маршруту: новачки або райдери зі стажем в 1 рік. Оскільки в компанії були присутні люди з невеликим досвідом катання, то зазначені маршрути більше підійдуть для новачків. Але їх сміливо можна брати за основу і розширювати до 100+км. Всі треки кільцеві, пересування між точками старту відбувалось на авто(але авто можна сміливо змінювати на залізну дорогу, яка дуже гарно розвинена в країні і пристосована для перевезення велосипедів), ночували в приватних секторах або наметах. Звіт буду викладати поступово поденно. З радістю відповім на додаткові запитання. До цієї поїзд...

Ландшафтний парк "Олександрія"

Після відвідування села Буки на зворотньому шляху заскочив в парк в Білій Церкві. Якось раніше постійно проїздив повз нього і бажання прогулятись там не було. І, як виявилось, не дарма. Тут існує дуже велика проблема зі сміттям. Особливо неприємно виглядають озера. Що цікаво, за всю прогулянку парком я зустрів лише один смітник. Так, проблема не в смітниках, а в людях, але, я думаю, це хоча б частково вирішило проблему. Загалом, парк непоганий, є де погуляти та покатати на велі. Є гарні види. Але не так вражає, як, наприклад, Софієвка чи парк в Тростянці. Вхід до парку - 10грн

Буки

В Буки краще діставатись через Білу Церкву, а не тим шляхом, яким рекомендує навігатор. Через БЦ трохи далі, але швидше, оскільки дорога через села місцями схожа на поверхню місяця. В Буках знаходиться ландшафтний парк, заснований за рахунок родини Суслових. Вхід в парк абсолютно безкоштовний, хоча є частина території, на яку разом з екскурсією можна потрапити за символічних 10грн. Парк невеликий, не особливо поспішаючи, його можна оглянути за годину. Є місце для пікніку. На території парку працює кафе, але з першого погляду, популярністю не користується. Думаю, що це із-за не дуже добрих відгуків в інтернеті.

Стамбул. Коти. Чай. Транспорт

Стамбул найбільше запам'ятався кількістю котів. Коти довкола - на дахах, у вікнах, в ресторанах, на кладовищах. Оскільки я позитивно ставлюсь до цих мімімішних тварин, то ніякого дискомфорту це не доставляло, а навпаки...

Стамбул. День третій. ГрандБазар. Таксім. Галатський міст. Сулейманіє.

Третій день у нас був останнім, тому вирішили відвідати Гранд Базар та купити різних лукумів, подивитись на турків та себе показати. По Гранд Базару ходили по навігації. Інакше ніяк - там народжують, там ходять в школу, одружуються і помирають. Складається таке враження, що тут можна купити навіть ядерну боєголовку. Центральні вулиці Гранд Базару