К основному контенту

Сообщения

Ландшафтний парк "Олександрія"

Після відвідування села Буки на зворотньому шляху заскочив в парк в Білій Церкві. Якось раніше постійно проїздив повз нього і бажання прогулятись там не було. І, як виявилось, не дарма. Тут існує дуже велика проблема зі сміттям. Особливо неприємно виглядають озера. Що цікаво, за всю прогулянку парком я зустрів лише один смітник. Так, проблема не в смітниках, а в людях, але, я думаю, це хоча б частково вирішило проблему. Загалом, парк непоганий, є де погуляти та покатати на велі. Є гарні види. Але не так вражає, як, наприклад, Софієвка чи парк в Тростянці. Вхід до парку - 10грн

Буки

В Буки краще діставатись через Білу Церкву, а не тим шляхом, яким рекомендує навігатор. Через БЦ трохи далі, але швидше, оскільки дорога через села місцями схожа на поверхню місяця. В Буках знаходиться ландшафтний парк, заснований за рахунок родини Суслових. Вхід в парк абсолютно безкоштовний, хоча є частина території, на яку разом з екскурсією можна потрапити за символічних 10грн. Парк невеликий, не особливо поспішаючи, його можна оглянути за годину. Є місце для пікніку. На території парку працює кафе, але з першого погляду, популярністю не користується. Думаю, що це із-за не дуже добрих відгуків в інтернеті.

Стамбул. Коти. Чай. Транспорт

Стамбул найбільше запам'ятався кількістю котів. Коти довкола - на дахах, у вікнах, в ресторанах, на кладовищах. Оскільки я позитивно ставлюсь до цих мімімішних тварин, то ніякого дискомфорту це не доставляло, а навпаки...

Стамбул. День третій. ГрандБазар. Таксім. Галатський міст. Сулейманіє.

Третій день у нас був останнім, тому вирішили відвідати Гранд Базар та купити різних лукумів, подивитись на турків та себе показати. По Гранд Базару ходили по навігації. Інакше ніяк - там народжують, там ходять в школу, одружуються і помирають. Складається таке враження, що тут можна купити навіть ядерну боєголовку. Центральні вулиці Гранд Базару

Стамбул. День другий. Султанахмет. Айя-Софія. Палац Долмабахче.

Другий день у нас розпочався з ранішнього намазу о 5:20, коли мулли 3000 мечетей Стамбулу почали зазивати до молитви. Повірте, в тому місті немає жодного місця, де можна сховатись від цих звуків. Ані закриті вікна, ані глибоке підземелля вас не врятує. Я людина трохи віруюча, але молитись якось в таку рань не хотілось, хоча на третій день мимоволі вже починаєш підспівувати східним мотивам. Отже, не чекаючи мільйонів туристів та в перерві між намазами ми направились в мечеть Султанахмет. Її також називають Блакитною Мечеттю із-за внутрішньої мозаїки відповідного кольору. Вид на Блакитну мечеть з площі

Стамбул. День перший. Палац Топкапи, Цистерна Базіліка, Босфор

Потрапивши в тему Стамбулу на сайті tripadvisor, я був вражений кількістю нагород, які отримали стамбульські визначні місця. У мене почало сіпатись око при перегляді рейтингів, опусів, планів, карт... Стало зрозуміло, що за три дні з містом детально не ознайомитись і ми вирішили вивчити центральну частину плюс найбільш рейтингові околиці. Заселились в самому центрі, в районі Султанахмет. В 5 хвилинах пішки від одноіменної мечеті. В перший день направились в палац Топкапи - головний палац Османської імперії, також тісно пов'язаний з султаном Сулейманом 1 та Роксоланою. Потрапили на відкриття і не помилились, оскільки через пару годин палац наповнили мільйони осман та інших туристів. Центральний вхід на територію палацу. Топкапи дослівно "гарматні ворота"

Музей народної архітектури, Переяслав-Хмельницький

В 70км від Києва є чудовий музей під відкритим небом. Дехто вважає його найкращим в Україні. І так! Я з ним згоден. Музей в Переяслав-Хмельницькому якісно відрізняється від схожих музеїв в Києві та Львові. Лище тут я відчув, що потрапив в справжнє українське село. Таке, яким воно є зараз і яким було багато років назад. Вхід - 15грн. Людей мінімум. Автентичні ресторанчики, смітники по всій території, безліч місць для пікніку, свіже повітря і відсутність міського галасу.