К основному контенту

Сообщения

Сообщения за 2014

Стамбул. Коти. Чай. Транспорт

Стамбул найбільше запам'ятався кількістю котів. Коти довкола - на дахах, у вікнах, в ресторанах, на кладовищах. Оскільки я позитивно ставлюсь до цих мімімішних тварин, то ніякого дискомфорту це не доставляло, а навпаки...

Стамбул. День третій. ГрандБазар. Таксім. Галатський міст. Сулейманіє.

Третій день у нас був останнім, тому вирішили відвідати Гранд Базар та купити різних лукумів, подивитись на турків та себе показати. По Гранд Базару ходили по навігації. Інакше ніяк - там народжують, там ходять в школу, одружуються і помирають. Складається таке враження, що тут можна купити навіть ядерну боєголовку. Центральні вулиці Гранд Базару

Стамбул. День другий. Султанахмет. Айя-Софія. Палац Долмабахче.

Другий день у нас розпочався з ранішнього намазу о 5:20, коли мулли 3000 мечетей Стамбулу почали зазивати до молитви. Повірте, в тому місті немає жодного місця, де можна сховатись від цих звуків. Ані закриті вікна, ані глибоке підземелля вас не врятує. Я людина трохи віруюча, але молитись якось в таку рань не хотілось, хоча на третій день мимоволі вже починаєш підспівувати східним мотивам. Отже, не чекаючи мільйонів туристів та в перерві між намазами ми направились в мечеть Султанахмет. Її також називають Блакитною Мечеттю із-за внутрішньої мозаїки відповідного кольору. Вид на Блакитну мечеть з площі

Стамбул. День перший. Палац Топкапи, Цистерна Базіліка, Босфор

Потрапивши в тему Стамбулу на сайті tripadvisor, я був вражений кількістю нагород, які отримали стамбульські визначні місця. У мене почало сіпатись око при перегляді рейтингів, опусів, планів, карт... Стало зрозуміло, що за три дні з містом детально не ознайомитись і ми вирішили вивчити центральну частину плюс найбільш рейтингові околиці. Заселились в самому центрі, в районі Султанахмет. В 5 хвилинах пішки від одноіменної мечеті. В перший день направились в палац Топкапи - головний палац Османської імперії, також тісно пов'язаний з султаном Сулейманом 1 та Роксоланою. Потрапили на відкриття і не помилились, оскільки через пару годин палац наповнили мільйони осман та інших туристів. Центральний вхід на територію палацу. Топкапи дослівно "гарматні ворота"

Музей народної архітектури, Переяслав-Хмельницький

В 70км від Києва є чудовий музей під відкритим небом. Дехто вважає його найкращим в Україні. І так! Я з ним згоден. Музей в Переяслав-Хмельницькому якісно відрізняється від схожих музеїв в Києві та Львові. Лище тут я відчув, що потрапив в справжнє українське село. Таке, яким воно є зараз і яким було багато років назад. Вхід - 15грн. Людей мінімум. Автентичні ресторанчики, смітники по всій території, безліч місць для пікніку, свіже повітря і відсутність міського галасу.

Відео з Будапешту

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі

Будапешт

Будапешт - яскраве місто, в якому вдень складно сховатись від настирливих туристів, але вночі, коли туристи ідуть спати, Будапешт перетворюється в суцільний тусовочний майданчик з самоорганізованими "паті" під відкритим небом. 1. Парламент вночі

Літнє про сніжну Грузію

Тому, хто хоча б раз побував в фантастичній Грузії, вже ніколи її не забути. Грузія - країна, яка назавше лишається в твоєму серці. Грузія стає часточкою твоєї душі. Грузію складно описати, Грузію складно показати на фото та відео, Грузію можна лише відчути. Безкрайні простори Кавказу та до неймовірності добрий і гостинний грузинський народ, хінкалі та грузинське вино будуть ще довго снитись вже тут, в Україні. Цього разу ми, нарешті, потрапили в Грузію взимку. І, за іронією долі, потрапили навіть двічі. Кавказ зимою виглядає зовсім інакше і теж неповторно. Із-за "відсутності" снігу (за словами Інтернет-бійців), цього року курорт Гудаурі був наполовину порожній. І хоч його (снігу) дійсно було менше, аніж в минулі роки, свій паудер ми знайшли.

Здирництво в регіонах. Чи змінить щось Майдан 2.0?

Революція гідності триває, сотні людей приєднались до Небесної Сотні, але довкола нас поки не особливо щось змінюється, окрім обличь в політиці. Хочу поділитись однією історію, з якою вкотре зіштовхнулась сьогодні наша родина. Після смерті моєї бабусі моїй родині лишилась невеличка квартира в одному з селищ Чернігівської області. І ось раз на рік до всіх жителів приходять невідомі дядечки, представляючись невідомими техніками та вимагаючи у людей по 50грн на рахунок невідомої газової компанії, що обслуговує димоходи та вентиляційні канали. У разі несплати - відрізають квартиру/будинок від газу.  Так триває з 2010року. Всі обурюються, але платять. В селищі проживає близько 2000 родин, тобто 100 000грн в невідому кишеню. Трішки погугливши, я знайшов схожі ситуації на тернах всієї країни. Згідно постанови Кабміну, все обслуговування газового постачання та інші процедури, що пов'язані з ним, в тому числі обслуговування димоходів абсолютно безкоштовні. Точніше, умовно безкоштов...

Родос

Ніколи не очікував чогось фантастичного від грецьких островів. В планах відвідин Греції у мене теж ніколи не було. Але так склалось, що замість запланованої Барселони і розгільдяйської авіакомпанії Vueling доля занесла мене на Родос. Їхати довелось туристичним чартером з проживанням в такому ж туристичному готелі. Це найменш улюблений вид відпочинку для моєї гіперактивної тушки, тому одразу було вирішено використовувати готель (наполовину заповнений росіянами) лише для ночівлі. Проблему пересування як завше вирішило прокатне авто. З прокатом на Родосі не все так просто. Ціни на автомобілі на порядок вищі, аніж в інших країнах Європи, з урахуванням того, що сам туристичний сезон ще не почався. До того ж стан самих автомобілів не найкращий. Місцеві греки радять брати авто через посередників, що і було зроблено. Ціна прокату без урахування страховки дійсно вийшла нижча, приблизно вдвічі. Але в результаті, куплена повна страховка у посередника ніяк не визнається компанією, яка над...

Про поліцію Грузії

В один прекрасний сніжний день під час одного з падінь на схилах Кудебі в Грузії я загубив мобільний телефон. Втрату помітив вже в готелі. Зробив контрольний дзвінок на загублений телефон, відповіді не отримав. Передзвонив в Україну, заблокував картку і забив. Забив тому, що звик, що у нашій країні в більшості випадків загублені речі не повертаються до власника. Пройшло декілька днів, я продовжував насолоджуватись безкрайніми просторами кавказьких гір. В один з тихих і спокійних вечорів забігають до мене мої товариші і кажуть, що мене розшукує грузинська поліція і хоче повернути мій телефон. Постфактум я дізнався наступне. Якась добра людина знайшла мій апарат і віддала його поліцейським. Останні, в свою чергу, почали розшукову діяльність. Вони передзвонили майже всім моїм знайомим та рідним, дізнались мої ПІБ і почали шукати по готелям. Знайшли, відправили людину до мене в номер. Щоб всі розуміли - в Гудаурі 92 готелі і вони знайшли потрібний. Телефон я забрав в пол...