В один прекрасний сніжний день під час одного з падінь на схилах Кудебі в Грузії я загубив мобільний телефон.
Втрату помітив вже в готелі. Зробив контрольний дзвінок на загублений телефон, відповіді не отримав. Передзвонив в Україну, заблокував картку і забив. Забив тому, що звик, що у нашій країні в більшості випадків загублені речі не повертаються до власника.
Пройшло декілька днів, я продовжував насолоджуватись безкрайніми просторами кавказьких гір. В один з тихих і спокійних вечорів забігають до мене мої товариші і кажуть, що мене розшукує грузинська поліція і хоче повернути мій телефон.
Постфактум я дізнався наступне. Якась добра людина знайшла мій апарат і віддала його поліцейським. Останні, в свою чергу, почали розшукову діяльність. Вони передзвонили майже всім моїм знайомим та рідним, дізнались мої ПІБ і почали шукати по готелям. Знайшли, відправили людину до мене в номер. Щоб всі розуміли - в Гудаурі 92 готелі і вони знайшли потрібний.
Телефон я забрав в поліцейській дільниці. Грузини в формі жартували з мене, я сміявся разом з ними. За старою звичкою я хотів їм віддячити, на що вони відповіли, що це їх робота і найкращою подякою буде спілкування з ними.
Нам є чому повчитись, а я знову доступний за своїм старим номером телефону.
Комментарии
Отправить комментарий