One Good Trip

День перший (8 липня). Ужгород - Міхаловце - Земплінська Ширава Відстань: 68,2км Підйомів: 310м Спусків : 255м В Ужгороді я втретє, і втретє я з друзями не можу потрапити хоч в якійсь заклад поїсти. Минулого разу ми були вдень і були на авто. Об'їхали декілька закладів з foursqure і ніц не працювало. То нема світла, то нема води. От так і зараз. Під'їхали до одного ресторану - немає повара, треба чекати. Зачекали 30 хвилин, повар так і не з'явився :) Змотались в інший, а інший просто закритий, хоча по розкладу вже годину як мав працювати. Прямо зачакловане місто цей Ужгород. Тому, щоб не витрачати час ми вирішили рухатись в сторону кордону. Ужгородська бруківка, глибокі ями, година часу і ми на кордоні зі Словаччиною.

Пошук житла винесу окремим постом. Основна суть проблеми вже викладена вище. На пошуки житла у мене пішов десь тиждень і, в загальному рахунку, близько 10 годин вільного часу. Довелось підключати словацьких друзів для перекладу тексту для бронювання і періодичні “продзвони” в обрані пансіони. Проблема виявилась більш серйозою, аніж я міг собі представити. І словацьку фразу "šalený východ"(шалений Схід) я відчув на всі 100%. Майже ніхто в тому регіоні не користується електронною поштою. Вона як би є у всіх, але відповідь ніхто не пише. Про букінг.ком там взагалі ніхто не чув:) Частина пансіонів просять бронювати через сайт, але потім починають тобі надзвонювати і щось торохтіти словацькою, при чому при бронюванні я вказував, що комунікація лише імейлом.

Словаччину на авто з велосипедом я відвідав минулого року і одразу влюбився в цю країну, її природу і в ідеальні умови для велосипедистів, як матрасників:) так і шосерів з даунхільщиками. А цього року Україна отримала довгоочікуваний безвіз, тому одразу виникла ідея його затестувати. Разом з цим, маю бажання пропагувати велотуризм та велосипед в цілому, в першу чергу, серед друзів і знайомих, які тільки почали катати, або планують. Друзі зголосились дуже швидко. На момент написання першого посту велощоденника зібралось нас 8 людей. Майже всі новачки, з мінімальним накатом. На цій кількості бажаючих “реєстрацію” в цей похід вирішив закрити. Аби не витрачати багато часу на переїзди на транспорті з велом, вирішили їхати потягом до Ужгорода, перетинати кордон і катати на сході Словаччини, відвідавши найцікавіші місця. За попередніми запланованими треками, необхідно буде проїжджати до 70км на день з набором висоти до 1000м.

В один з днів ми вирішили зробити down day, відпочити від велосипедів і трохи потрекати в славнозвісному національному парку "Словацький Рай". Жили ми в Храбушице, тому їхати до центрального входу в парк було зовсім недалеко. За паркування і прохід заплатили по пару єврів, зараз вже точно і не згадаю, але щось дуже гуманно. Трекінгових маршрутів там вистачає. Ходити можна мінімум тиждень :) Від найпростіших, по якім ідуть цілими родинами, до таких, де вже знадобиться альпіністське спорядження. Що вам сказати? Окрім неймовірної краси природи і великого різновиду різних жучків, павучків, саламандр, маршрути ідеально підготовлені "як для людей" з драбинами, бильцями, маркерами і т.і. Карпати згадуються зі сльозами на очах. На вузлових ділянках маршрутів знаходяться альтанки, де можна перепочити і перекусити. Отже, місце обов'язкове для відвідування. Особливо, якщо ви подорожуєте з дітьми.