Італія - одна з моїх найулюбленіших країн, в яких мені доводилось бувати. Італія - це перша закордонна країна, до якої я потрапив в далекому дитинстві. Можливо як раз це і відіграло суттєву роль і мальовнича Італія запала мені глибоко до душі.
Вперше я потрапив до Італії двадцять років тому як "дитя Чорнобиля" в звичайну італійську родину. З часом вивчив мову(яку згодом успішно забув :)), у мене з'явились нові друзі, з якими я періодично проводив час влітку. Йшли роки, зв'язки втратились. Через 20 років на моєму шляху трапились люди, які допомогли знайти старих знайомих. І ось, влітку 2013 я вкотре відправився до Італії зустріти своїх друзів та паралельно погарцювати тосканську землю.
7 днів, прокатне авто, 1500км доріг Тоскани, неймовірні ландшафти, нові знайомства, справжня піцца та фантастичне італійське вино.
Мої друзі живуть в тихому містечку під назвою Понтедера в 35км від Пізи, в якому вже багато років виготовляють моторолери Piaggio та всесвітньо відому Vespa. Тут я і зупинився на декілька днів, щоб насолодитись справжнім італійським неспішним буттям, згадати минуле та провести вечори в гомінких компаніях друзів, яких не бачив 20 років.
 |
| Pontedera, 6.00 a.m. |
Паралельно робились вилазки в два сусідніх туристично-привабливих міста - Піза та Лукка. Найвизначнішим об'єктом Пізи, звісно, є падаюча Пізанська Вежа. Веселили купи унікальних та креативних туристів, позуючих та "тримаючих" вежу на фото :)
 |
| Leaning Tower of Pisa |
 |
| Pisa |
 |
| Arno River, Pisa |
По шаленим серпантинам злітали на пару годинок в місто Лукка, відоме своїми стінами та укріпленнями, що розташовані по периметру всього міста
 |
| Lucca |
 |
| Lucca |
Оскільки я є фотоманіяком, то, незважаючи на італійські паті до пізнього вечора, кожен мій ранок починався приблизно о 3:30. У мене був час привести себе до ладу та дістатись до потрібного місця чи міста до настання "золотої години", тобто до початку сходу сонця. В один з таких ранків я здійснив автопробіг до Калафурії, де свого часу розташовувався укріп район міста Ліворно. О пів на п'яту ранку там я зустрів лише трьох дайверів, які досліджували затоплені стіни фортеці. Ну що сказати? Мрія будь-якого фотографа.
 |
| Calafuria |
 |
| Calafuria |
День 3. Cinque Terre
Для Чінкве Терре я виділив окремий день. Ці містечка знаходяться на певній відстані від мого місця дислокації, але, завдяки європейським автобанам, до них я дістався дуже швидко. Чінкве Терре в перекладі означає п'ять земель. Дійсно, п'ять мальовничих міст побудовані на скелях і розташовані на узбережжі Середземного моря. Рух транспорту обмежений. Пересуватись між містами можна лише потягом.
 |
| Monterosso al Mare |
 |
| Monterosso al Mare |
 |
| Monterosso al Mare |
Насправді, щоб насолодитись перебуванням в Чінкве Терре та обстежити всі місця одного дня замало. Тому, начитавшись стислої інформації про п'ять земель, я вирішив прогулятись "стежкою кохання", яка пролягає між містами Монтероссо аль Маре та Вернацца. Друзі, не вірте романтичним назвам :) Щоб ви розуміли, стежка кожання - це більше 5км непролазних джунглів з перепадами висот в 150-200метрів. Додаємо 35 градусів в тіні, відсутність вітру і отримуємо дуже цікаву неочікувану пригоду. Дупою відчував подвох, тому узяв з собою 1,5 літри води, якої пізніше відпаював помираючих туристів посеред маршруту:) Через декілька годин двобою з нещадним сонцем та спекою, перед моїми очима відкрилася Вернацца. Я зрозумів, що воно було того варте.
 |
| Vernazza |
День 4. Краєвиди Тоскани, Siene, Montalcino
Розпрощавшись з друзями та усівшись в свій Пунто, з яким ми вже добре здружились, я махнув в глиб Тоскани насолоджуватись її краєвидами до сходу сонця.
 |
| Toscana |
 |
| Toscana |
 |
| Toscana |
 |
| Toscana |
 |
| Toscana |
 |
| Toscana |
В Сієні я зупинився ненадовго. Через декілька днів повинні відбутись щорічні скачки Паліо і в цей день була фінальна репетиція. Нормальні фото не вдалось зробити, але відео з події є. Його можна подивитись в кінці цього топіку.
Ніч четвертого дня я провів в центрі Тоскани в Монтальчіно, насолоджуючись італійськими піснями та справжнім тосканським вином - Brunello di Montalcino.
 |
| Montalcino |
 |
| Sunset in Montalcino |
День 5. Галопом по Тоскані: Pienza, Montepulciano, Chianciamo Terme, Camping Village "Il Poggetto"
В п'ятий день довелось "політати" по іншим запланованим містам Тоскани, в кожному з яких я зупинявся на декілька годин. Відклався в пам'яті схід сонця, який я зустрів на лавці в Chianciamo Terme з видом на пагорби Тоскани. Порожнє місто ще спало, довкола ні душі. Лише перші пташки починали прокидатись та дратували неймовірну тишу своїм співом. Краса.
 |
| Sunrise in Chianciamo Terme |
Фінальною точкою цього дня повинен був стати кемпінг Camping Village "Il Poggetto", в якому я заздалегідь цілеспрямовано забронював собі койко-місце за 18 єврів. З майже безкоштовною ночівлею, я отримав заряд позитиву, купу знайомств з молодими людьми з усіх куточків світу та безліч історій до самого ранку про мандрівки світом. В такі моменти розумієш неоціненний внесок в своєчасне вивчення англійської мови :)
 |
| Guys from camping |
Майже не спавши в кемпінгу, ще за темно, я, в вже покритому пилюкою Пунто, виїхав в сторону Флоренції. На площі Мікеланджело я опинився до світанку. Разом зі мною там вже тусувалось декілька горе-фотографів:)
 |
| Firenze |
 |
| Firenze |
 |
| Firenze |
 |
| Firenze |
Потинявшись декілька годин порожнім містом та скуштувавши смачної місцевої кави у першій кав'ярні що відкрилась, я виїхав у напрямку Пізи. Зробив це як раз в той час, коли перші автобуси з туристами почали в'їжджати до міста.
Невеличкий відступ. Ця подорож у мене була самостійна, я вперше не від кого не залежав, тому міг вільно прокидатись серед ночі і їхати куди очі дивляться. На скільки ж це круто швендяти по порожнім містам, за відсутності шалених отар з галасливими туристами. Порожні вулиці, по яким можна нескінченно гуляти, слухаючи свою улюблену музичку. Раджу спробувати! :)
День 7. Останній. Море.
Близькі та друзі знають мене як активного двіжуна і те, що тюленячий відпочинок на морі за відсутності сьорфу або інших активноестей не для мене. Пляжний відпочинок зазвичай у мене асоціюється з купами людей, які переступають один через одного задля того, щоб дістатись до прохолодного водоймища. Цього разу все було інакше.
Мій італійський друг Лоренцо влаштував мені неймовірний останній день в Італії. Ми поїхали в Тірренію. Це невеличке поселення, що простягається вздовж середземноморського узбережжя з чистими пляжами, білим піском і, як я люблю, без туристів:) Лише італійці та італійські ганделики "для своїх". Море, сонце, італійки...
Люди.
Італійці - неймовірна нація. Нація, яка переживає всі свої негаразди через посмшіку та сміх. Товариські та чуйні, гомінкі та веселі. Вони гарні друзі, гарні слухачі. Вони як пляшка з шампанським.
Наостанок, декілька фото людей, яких я закарбував на матриці своєї камери...
Ну і обіцяне відео
Гарна пригода, чудові фото та враження. За сім днів -стільки всього!
ОтветитьУдалитьДякую, Дмитро, за чудові світлини і коментарі до них!
ОтветитьУдалитьВражає. А ти казав що не можеш похизуватися дуууже насиченим днем свого життя. Он скільки всього за один тиждень. А ти кажеш-день :)
ОтветитьУдалить