К основному контенту

Перший пост

Вітаю, друзі!

Вирішив започаткувати свій перший нетематичний блог. Попередній мій досвід блогописання складався з проблем наших дитячих будинків та довколоінтернатної тематики. Результат: голосне відлуння та резонанс в ЗМІ. Як наслідок, непорозуміння зі сторони чиновників, благодійників та адміністрації таких от закладів. Мої посили сприймались як повідомлення психічно неврівноваженої молодої людини з параноїдальними відтінками :) Недивлячись на той радикалізм та правдиві факти, я знайшов своїх прихильників, люди задумались над проблемами, які знаходяться за стінами дитячих будинків, які приховані від людських сторонніх очей та телевізійних камер. Резонанс був дієвий, пустив свої плоди і... блог було закрито. Завдяки ЗМІ та добрим людям, мої думки як вірус потрапляли на інші ресурси та в голови людей. Джерело ж зникло, полишивши лише невеличкі замітки в кешах пошукових систем.

Anyway, на цьому блозі будуть мої думки на різну тематику, коротенькі звіти з моїх подорожей, фото, а також різна ахінея, яка відбувається зі мною в моєму житті.

Отже, друзі, погнали....

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Стамбул. День другий. Султанахмет. Айя-Софія. Палац Долмабахче.

Другий день у нас розпочався з ранішнього намазу о 5:20, коли мулли 3000 мечетей Стамбулу почали зазивати до молитви. Повірте, в тому місті немає жодного місця, де можна сховатись від цих звуків. Ані закриті вікна, ані глибоке підземелля вас не врятує. Я людина трохи віруюча, але молитись якось в таку рань не хотілось, хоча на третій день мимоволі вже починаєш підспівувати східним мотивам. Отже, не чекаючи мільйонів туристів та в перерві між намазами ми направились в мечеть Султанахмет. Її також називають Блакитною Мечеттю із-за внутрішньої мозаїки відповідного кольору. Вид на Блакитну мечеть з площі

Літнє про сніжну Грузію

Тому, хто хоча б раз побував в фантастичній Грузії, вже ніколи її не забути. Грузія - країна, яка назавше лишається в твоєму серці. Грузія стає часточкою твоєї душі. Грузію складно описати, Грузію складно показати на фото та відео, Грузію можна лише відчути. Безкрайні простори Кавказу та до неймовірності добрий і гостинний грузинський народ, хінкалі та грузинське вино будуть ще довго снитись вже тут, в Україні. Цього разу ми, нарешті, потрапили в Грузію взимку. І, за іронією долі, потрапили навіть двічі. Кавказ зимою виглядає зовсім інакше і теж неповторно. Із-за "відсутності" снігу (за словами Інтернет-бійців), цього року курорт Гудаурі був наполовину порожній. І хоч його (снігу) дійсно було менше, аніж в минулі роки, свій паудер ми знайшли.

Міккі-повар. Фестиваль вуличної їжі